Виробник, країна: ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг.КГ, Австрія
Міжнародна непатентована назва: Vinorelbine
АТ код: L01CA04
Форма випуску: Концентрат для розчину для інфузій, 10 мг/мл по 1 мл (10 мг) або 5 мл (50 мг) у флаконах № 1
Діючі речовини: 1 мл розчину містить 13,85 мг вінорельбіну тартрату (що еквівалентно 10 мг вінорельбіну)
Допоміжні речовини: Вода для ін'єкцій
Фармакотерапевтична група: Препарати, які застосовуються для лікування онкологічних захворювань
Показання: • Недрібноклітинний рак легенів.
• Метастатичний рак молочної залози.
Умови відпуску: за рецептом
Терміни зберігання: 3р.
Номер реєстраційного посвідчення: UA/4020/01/01
ІНСТРУКЦІЯ
для
медичного
застосування
препарату
ВІНОРЕЛЬБІН
«ЕБЕВЕ»
(VINORELBIN
«EBEWE»)
Склад:
діюча речовина: vinorelbine;
1 мл розчину містить 13,85 мг вінорельбіну тартрату (що еквівалентно 10 мг вінорельбіну);
допоміжні речовини: вода для ін'єкцій.
Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.
Фармакотерапевтична група.
Антинеопластичні засоби. Алкалоїди барвінку та їх аналоги.
Код АТС L01C A04.
Клінічні
характеристики.
Показання.
· Недрібноклітинний рак легенів.
· Метастатичний рак молочної залози.
Протипоказання.
· Не допускається інтратекальне введення препарату.
· Підвищена чутливість до вінорельбіну або до інших алкалоїдів барвінку.
· Кількість нейтрофільних гранулоцитів < 1500/мм3 або серйозні інфекції (наявні або у недавньому минулому, в останні 2 тижні).
· Кількість тромбоцитів < 75000/мм3.
· Вагітність.
· Період годування груддю.
· Тяжкі порушення функції печінки, не пов'язані з пухлинним процесом.
· Препарат не призначають пацієнткам репродуктивного віку, які не користуються ефективними контрацептивними засобами.
· Застосування вакцини від жовтої лихоманки у період лікування вінорельбіном.
· Не рекомендується у поєднанні з іншими живими атенуйованими вакцинами.
· Не рекомендується у комбінації з фенітоїном та ітраконазолом.
Спосіб
застосування
та дози.
Препарат призначений лише для внутрішньовенного введення.
Інтратекальне введення не допускається!
Вінорельбін «Ебеве» можна вводити або шляхом повільної ін'єкції (тривалістю 5-10 хвилин) після розведення 20-50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 5 % розчину глюкози, або шляхом короткої інфузії (тривалістю 20-30 хвилин) після розведення 125 мл 0,9 % розчину натрію хлориду чи 5 % розчину глюкози. Після закінчення введення препарату завжди вводять 0,9 % розчин натрію хлориду для промивання вени.
Перед введенням розчину для інфузій його перевіряють візуально. Дозволяється вводити лише прозорі, безбарвні або світло-жовті розчини без механічних включень.
Дози
для дорослих
Недрібноклітинний
рак легенів
При монотерапії вінорельбін зазвичай вводять у дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень. При поліхіміотерапії схема введення залежить від протоколу лікування. Зазвичай препарат вводять у такій самій дозі (25-30 мг/м2 поверхні тіла), але через більші проміжки часу, наприклад, у 1-й і 5-й дні або 1-й і 8-й дні курсу тривалістю 3 тижні.
Поширений
або
метастатичний
рак молочної
залози
Зазвичай вінорельбін вводять у дозі 25-30 мг/м2 поверхні тіла 1 раз на тиждень.
Максимальна разова доза вінорельбіну – 35,4 мг/м2 поверхні тіла.
Лікування
особливих
груп
пацієнтів
Пацієнти
з
порушеннями
функції
печінки
При лікуванні пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки необхідна обережність. У таких випадках рекомендується регулярно контролювати гематологічні показники. Може бути необхідним зниження доз.
Пацієнти
з
порушеннями
функції
нирок
При лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок коригувати дози не потрібно.
Побічні
реакції.
За частотою побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже поширені (≥ 1/10), поширені (≥ 1/100, < 1/10), непоширені (≥ 1/1000, < 1/100), рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000), поодинокі (< 1/10000).
Інфекції
та інвазії
Поширені:
бактеріальні,
вірусні або
грибкові
інфекції
різної
локалізації.
Непоширені:
септицемія
(дуже рідко – з
летальним
наслідком).
Поодинокі: нейтропенічний
сепсис
(інколи з
летальним
наслідком).
З
боку системи
крові та
лімфатичної
системи
Дуже
поширені:
пригнічення
функції
кісткового
мозку, що виявляється
переважно
нейтропенією;
лейкопенія;
анемія.
Поширені:
тромбоцитопенія.
Поодинокі:
фебрильна
нейтропенія.
З
боку імунної
системи
Поширені:
системні
алергічні
реакції,
включаючи анафілаксію,
анафілактичний
шок чи
анафілактоїдні
реакції,
ангіоневротичний
набряк.
З
боку
метаболізму
Рідко
поширені:
гіпонатріємія.
Поодинокі:
синдром
неадекватної
секреції
антидіуретичного
гормона (СНСАДГ).
З
боку
нервової
системи
Дуже
поширені:
зниження
глибоких
сухожильних
рефлексів.
Поширені:
парестезії з
сенсорними і
моторними
симптомами.
Рідко
поширені:
слабкість
нижніх
кінцівок.
Поодинокі:
синдром
Гійєна-Барре.
З
боку
серцево-судинної
системи
Непоширені:
артеріальна
гіпотензія,
артеріальна
гіпертензія,
відчуття
приливів і
похолодання
кінцівок.
Рідко
поширені:
ішемічна
хвороба
серця,
стенокардія,
транзиторні
зміни ЕКГ,
інфаркт
міокарда,
тяжка гіпотензія,
колапс.
Поодинокі:
тахікардія,
відчуття
серцебиття,
порушення
серцевого
ритму.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клітки
та
середостіння
Поширені:
задишка,
бронхоспазм.
Ці реакції
можуть виникати
як через
кілька
хвилин після
введення
препарату, так
і через
кілька годин.
Рідко
поширені:
інтерстиціальні
захворювання
легенів.
З
боку
шлунково-кишкового
тракту
Дуже
поширені:
парез
кишечнику,
запор, нудота
і блювання, діарея,
стоматит,
езофагіт,
анорексія.
Рідко
поширені:
панкреатит,
паралітична
непрохідність
кишечнику.
З
боку
гепатобіліарної
системи
Дуже
поширені:
відхилення
від норми
результатів
печінкових
тестів
(транзиторне
підвищення
рівнів
загального
білірубіну,
лужної
фосфатази,
АЛТ, АСТ).
З
боку шкіри та
підшкірної
клітковини
Дуже
поширені: алопеція.
Поширені:
шкірні
реакції
(висипання,
свербіж,
кропив'янка,
еритема
долонь і
підошов).
З
боку
кістково-м'язової
системи і
сполучної
тканини
Поширені:
міалгія,
артралгія.
Рідко
поширені: біль
у щелепах.
З
боку нирок і
сечовидільної
системи
Поширені:
підвищення
рівня
креатиніну.
Ефекти
загального
характеру та
місцеві реакції
Дуже
поширені:
стомлюваність,
пропасниця,
біль різної
локалізації
(зокрема біль
у грудях та
біль у місці
пухлини),
астенія,
реакції у
місці введення
(еритема,
печіння,
біль, зміни
кольору вени
і шкіри у
місці
введення, місцевий
флебіт.
Рідко
поширені:
целюліт,
некроз м'яких
тканин у
місці введення.
Передозування.
Передозування вінорельбіну може спричинити тяжке пригнічення функції кісткового мозку з розвитком пропасниці та інфекцій, а також паралітичної непрохідності кишечнику.
Оскільки специфічний антидот вінорельбіну невідомий, при внутрішньовенному передозуванні необхідно вжити відповідні симптоматичні заходи, зокрема:
· Безперервно контролювати життєво важливі показники, пильно стежити за станом пацієнта.
· Щоденно визначати кількість формених елементів крові (з метою з'ясування необхідності гемотрансфузії або введення факторів росту, а також необхідності інтенсивної терапії для мінімізації ризику розвитку інфекцій).
· Вжити заходи для профілактики або лікування паралітичної непрохідності кишечнику.
· Контролювати стан серцево-судинної системи і функції печінки.
· Призначати терапію антибіотиками широкого спектра дії у разі інфекційних ускладнень.
· При необхідності призначати переливання гранулоцитарної маси і введення препаратів, що стимулюють гранулоцитопоез.
Застосування
у період
вагітності
або годування
груддю.
Доклінічні дослідження репродуктивної токсичності показали, що вінорельбін спричиняє ембріо- і фетолетальні, а також тератогенні ефекти.
Вінорельбін не слід призначати у період вагітності.
Пацієнткам репродуктивного віку необхідно користуватися ефективними контрацептивними засобами під час лікування препаратом і негайно інформувати лікаря, якщо настала вагітність. Якщо пацієнтка вагітніє у період лікування вінорельбіном, її слід попередити про ризик для плода і вона має перебувати під пильним наглядом. У таких випадках доцільно проконсультуватися з фахівцем-генетиком.
Невідомо, чи проникає вінорельбін у грудне молоко, тому годування груддю слід припинити до початку терапії препаратом.
Діти.
Безпечність і ефективність лікування вінорельбіном дітей не встановлені.
Особливі
заходи
безпеки.
Працювати з препаратом має лише підготовлений персонал.
Необхідно користуватися захисним одягом (одноразовими рукавичками, масками, окулярами, халатами і шапочками або комбінезонами).
Слід вживати усі заходи для запобігання попаданню розчинів вінорельбіну в очі. Якщо це все ж сталося, очі слід негайно промити 0,9 % розчином натрію хлориду.
У разі розливання або розбризкування розчинів вінорельбіну забруднену ділянку слід витерти і промити.
Після завершення роботи з препаратом робоче місце слід ретельно очистити і вимити руки та обличчя.
Невикористані залишки препарату, а також усі інструменти та матеріали, що контактували з вінорельбіном при приготуванні та введенні розчинів для інфузій і прибиранні, необхідно знищувати згідно із затвердженою процедурою утилізації відходів цитотоксичних речовин.
Слід з обережністю прибирати екскрети і блювоту пацієнтів.
Вагітні медичні працівники мають бути попереджені, що препарат є цитотоксичним і що їм необхідно уникати роботи з ним.
Особливості
застосування.
Допускається лише внутрішньовенне введення препарату Вінорельбін «Ебеве».
Перед початком введення дуже важливо переконатися, що голка знаходиться у вені. При попаданні вінорельбіну у навколишні тканини можливе значне подразнення, целюліт і навіть некроз тканин. Якщо це сталося, слід негайно припинити введення вінорельбіну, промити вену 0,9 % розчином натрію хлориду і продовжити введення в іншу вену. У разі екстравазації внутрішньовенне введення кортикостероїдів дозволяє знизити ризик розвитку флебіту.
Інфузійні флакони, мішки та системи з полівінілхлориду і прозорого нейтрального скла не абсорбують препарат Вінорельбін «Ебеве» і не взаємодіють з ним.
Лікування Вінорельбіном «Ебеве» має проводитися під контролем лікаря-онколога.
У період лікування вінорельбіном необхідно регулярно контролювати гематологічні показники (перед кожним введенням препарату визначати рівень гемоглобіну, кількість лейкоцитів, нейтрофілів і тромбоцитів), оскільки вінорельбін пригнічує систему кровотворення.
· Головним дозолімітуючим побічним ефектом при лікуванні вінорельбіном є нейтропенія. Вона має некумулятивний характер. Мінімальна кількість нейтрофілів спостерігається через 7-14 днів після введення препарату, після чого показники швидко нормалізуються (протягом 5-7 днів). При зниженні кількості нейтрофілів до рівня < 1500/мм3 і кількості тромбоцитів до рівня < 75000/мм3 введення вінорельбіну відстрочують до нормалізації гематологічних показників.
· При появі ознак або симптомів розвитку інфекції пацієнта необхідно негайно обстежити і призначити відповідне лікування.
· Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з ішемічною хворобою серця в анамнезі.
· Клінічна значущість зниження печінкової елімінації вінорельбіну у пацієнтів із порушеннями функції печінки точно не встановлена. Тому рекомендації щодо корекції доз у таких випадках дотепер не розроблені. Проте відомо, що під час фармакокінетичних досліджень вінорельбін призначали хворим із тяжкими порушеннями функції печінки у максимальній дозі 20 мг/м2 поверхні тіла. Необхідно з обережністю призначати вінорельбін пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки і регулярно контролювати у них гематологічні показники.
· Вінорельбін «Ебеве» не слід призначати у комбінації з променевою терапією на ділянку печінки.
· Слід вживати усі заходи для запобігання попаданню вінорельбіну в очі, оскільки це може спричинити тяжке подразнення і навіть виразки на рогівці. Якщо це все ж сталося, очі необхідно негайно промити 0,9 % розчином натрію хлориду і звернутися за допомогою до лікаря офтальмолога.
· Потужні інгібітори або індуктори ізоферменту CYP3A4 можуть знижувати концентрацію вінорельбіну, тому при супутньому застосуванні цих препаратів необхідна обережність.
· У період лікування вінорельбіном, як правило, не рекомендується вводити живі атенуйовані вакцини.
· При комбінованому застосуванні вінорельбіну і мітоміцину С можлива поява задишки, болю у грудях, бронхоспазму. Необхідно оцінювати доцільність проведення терапії з метою профілактики бронхоспазму (особливо при комбінованій терапії вінорельбіном і мітоміцином С). Амбулаторних пацієнтів слід застерігати, що при появі задишки необхідно інформувати про це лікаря.
· Враховуючи низьку ниркову екскрецію вінорельбіну, немає фармакокінетичних підстав для зниження доз при лікуванні пацієнтів із порушеннями функції нирок. У початковий період лікування таких пацієнтів необхідна обережність.
Вплив на
фертильність
Зважаючи на можливу генотоксичну дію вінорельбіну, чоловікам рекомендується запобігати зачаттю у процесі лікування і протягом 6 місяців (мінімум 3 місяців) після закінчення терапії препаратом.
Оскільки лікування вінорельбіном може спричинити необоротну безплідність, чоловікам, які бажають стати батьками у майбутньому, рекомендується вдатися до кріоконсервації сперми до початку терапії.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при керуванні
автотранспортом
або роботі з
іншими
механізмами.
Дослідження впливу вінорельбіну на здатність керувати автотранспортом та іншими механізмами не проводилися.
Взаємодія
з іншими
лікарськими
засобами та
інші види
взаємодій.
При комбінованому застосуванні вінорельбіну та інших препаратів з мієлосупресивною дією пригнічення функції кісткового мозку може посилюватися.
Оскільки ізофермент CYP3A4 відіграє головну роль у метаболізмі вінорельбіну, при супутньому застосуванні індукторів (наприклад, фенітоїну, фенобарбіталу, рифампіцину, карбамазепіну, Hypericum Perforatum) або інгібіторів CYP3A4 (наприклад, ітраконазолу, кетоконазолу, інгібіторів протеази ВІЛ, еритроміцину, кларитроміцину, телітроміцину, нефазодону) концентрація вінорельбіну у крові може змінюватися.
Вінорельбін є субстратом для Р-глікопротеїну, тому при супутньому застосуванні інгібіторів (наприклад, ритонавіру, кларитроміцину, циклоспорину, верапамілу, хінідину) або індукторів цього транспортного білка (наприклад, фенітоїну, фенобарбіталу, рифампіцину, карбамазепіну, Hypericum Perforatum) концентрація вінорельбіну в крові може змінюватися.
При поліхіміотерапії вінорельбіном і цисплатином (дуже часто вживана комбінація) фармакологічні параметри вінорельбіну не змінюються. Однак частота розвитку гранулоцитопенії при такій комбінованій терапії вища, ніж при монотерапії вінорельбіном.
При комбінованому застосуванні алкалоїдів барвінку і мітоміцину С може зростати ризик розвитку бронхоспазму.
Унаслідок підвищеного ризику розвитку тромботичних подій при онкологічних захворюваннях хворим часто призначають антикоагулянти. Враховуючи високу інтраіндивідуальну варіабельність коагуляційного статусу з перебігом хвороби, а також потенційну можливість взаємодії між пероральними антикоагулянтами і антинеопластичними препаратами, необхідно частіше контролювати МНС (міжнародне нормалізоване співвідношення).
У період лікування вінорельбіном протипоказане застосування вакцини від жовтої лихоманки через потенційний ризик розвитку летальної системної вакцинної хвороби. Не рекомендується вводити інші живі атенуйовані вакцини (особливо пацієнтам з імунодефіцитом унаслідок наявного захворювання) через потенційний ризик розвитку системного, можливо, летального захворювання. Слід застосовувати інактивовані вакцини, якщо такі існують (наприклад, від поліомієліту).
Не рекомендується застосовувати вінорельбін у поєднанні з фенітоїном через ризик посилення судом унаслідок зниження шлунково-кишкової абсорбції фенітоїну, а також ризик посилення токсичних ефектів або зниження ефективності вінорельбіну унаслідок посилення печінкового метаболізму, спричиненого фенітоїном.
Не рекомендується призначати вінорельбін у поєднанні з ітраконазолом через потенційний ризик посилення нейротоксичних ефектів.
При застосуванні вінорельбіну у комбінації з циклоспорином або такролімусом слід враховувати можливість надмірної імуносупресії з ризиком розвитку лімфопроліферації.
Вінорельбін, можливо, підвищує захоплення клітинами метотрексату у випадку, коли препарати застосовують одночасно. Таким чином, для досягнення терапевтичного ефекту необхідна менша кількість метотрексату.
L-аспарагіназа
може
знижувати
кліренс вінорельбіну
у печінці,
підвищуючи
його токсичність.
Для
зменшення
проявів
даної взаємодії
вінорельбін
слід
призначати
за
12-24 години до
застосування
L-аспарагінази.
Фармакологічні
властивості.
Фармакодинаміка.
Вінорельбін є антинеопластичним засобом групи алкалоїдів барвінку. Він інгібує полімеризацію тубуліну і зв'язується переважно з мітотичними мікротрубочками. Дія на аксональні мікротрубочки спостерігається лише при високій концентрації препарату. Ефект спіралізації тубуліну при дії вінорельбіну менш виражений, ніж при дії вінкристину. Вінорельбін блокує мітоз у G2/M-фазах клітинного циклу і спричиняє загибель клітин у період інтерфази або під час мітозу.
Фармакокінетика.
Після внутрішньовенного введення препарату процес зниження концентрації вінорельбіну у крові має трифазний експоненціальний характер. Період напіввиведення у термінальній фазі становить у середньому близько 40 годин.
Кліренс препарату з плазми крові дуже високий – приблизно 0,8‑1 л/год·кг. Зв'язування з білками плазми становить 50-80 %.
Вінорельбін метаболізується переважно у печінці за участю ізоферменту CYP3A4 і виводиться з жовчю (у вигляді метаболітів і незміненого вінорельбіну).
Фармацевтичні
характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин або розчин світло-жовтого кольору.
Несумісність.
Не допускається розведення препарату Вінорельбін «Ебеве» лужними розчинами, оскільки при цьому може утворюватися осад.
Вінорельбін «Ебеве» не слід змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному інфузійному флаконі.
Розводити Вінорельбін «Ебеве» можна лише розчинами, зазначеними у розділі «Спосіб застосування та дози».
Термін
придатності.
Лікарський препарат в оригінальній упаковці: 3 роки.
Препарат після першого відкриття упаковки: необхідно використати негайно.
Розчини для інфузій: з мікробіологічної точки зору розчин для інфузій слід вводити одразу ж після приготування. Якщо розчин не використали негайно, за тривалістю і умовами його зберігання має стежити медичний персонал. Зазвичай час зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі 2-8 °C, якщо тільки розчин не готували у контрольованих і атестованих асептичних умовах.
Умови
зберігання.
Зберігати
в
оригінальній
упаковці у
недоступному
для дітей
місці при
температурі
2-8 °C.
Упаковка.
По 1 мл (10 мг) або по 5 мл (50 мг) у флаконі з безбарвного скла, закупореному каучуковою пробкою з фторполімерним покриттям і алюмінієвим ковпачком; 1 флакон у картонній коробці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник.
ЕБЕВЕ Фарма Гес.м.б.Х. Нфг.КГ.
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg.KG.
Місцезнаходження.